Фірма Fotis (у минулому C. J. Lesta Metallitookoda, A. S. G&H Lellep, Võit, Tartu Metallivabrik).
Одне з найстаріших в Естонії підприємств, до складу якого входить однойменне підприємство з багаторічною історією, штаб-квартира знаходиться у м.Тарту (Tartu), Естонія.
ІСТОРІЯ
1885 рік. Карл Юліус Лест (Carl Julius Lesta) організовує майстерню.
Місце розташування було обрано невипадково. Ділянка землі, яку уподобав засновник майстерні, знаходилась на перетині вулиць Лійв і Маарів.
У той час цей район вважався передмістям - незважаючи на це, він був жвавим і перспективним в плані розширення. Майстерня по виготовленню металовиробів була орієнтована на обслуговування потреб округи.
Основу асортименту новоствореного підприємства становили предмети домашнього вжитку - металеві інструменти, дверцята і заслінки для печей, дверні та віконні петлі й замки, а також ковані металеві вироби.
Продукція невеликої за розміром майстерні мала утилітарну, а також художню цінність.
Засновники підприємства не прогадали з обраним напрямом діяльності та розташуванням. Попит на продукцію, що випускається, постійно збільшувався, це стало стимулом для розширення майстерні.
1897 рік. Майстерня зросла до статусу фабрики.
Разом зі зростанням технологій і збільшенням потреб сільськогосподарської промисловості продовжував зростати й асортимент. У тому ж 1897 році фабрика приступила до виробництва запасних частин для сільськогосподарської техніки.
1914 рік - на фабриці працюють 14 осіб. Бажання працювати, розвиватися, вміння планувати сприяє різноманітності продукції, що випускається - вона повністю задовольняла потреби міста і прилеглих околиць.
1918 рік. Підприємство продано Георгу і Гансу Леллепам (Georg Lellep, Hans Lellep - однофамільці).
1919 рік. Фабрику перейменовують в A.S. G & H Lellep, під цією назвою підприємство пропрацювало аж до 1940 року.
В ногу з часом. Нові напрямки, нові горизонти: підприємство розпочинає виробництво більш складної продукції - сільськогосподарських машин.
1923 рік. На сільськогосподарській виставці в місті Тарту фірма виставила свою оригінальну за конструкцією і досить продуктивну механічну молотарку, яка згодом здобула популярність серед фермерів.
Перед Другою Світовою Війною продукція підприємства була відома далеко за межами Естонії. Персонал фабрики виріс до 129 осіб, що за мірками того часу вважалося великим підприємством.
1940 рік. Зміна режиму в державі. Підприємство було націоналізовано і отримало нову назву "Voit".
Зміни вплинули на асортимент і виробничий напрям фабрики «Voit», а також послужили сильним індустріальним поштовхом у бік збільшення асортименту та кількості випущених сільськогосподарських машин, у зв'язку з приєднанням до СРСР.
Географія поставок фабрики значно збільшилася, фабрика стала підприємством не тільки республіканського значення, але виросла до всесоюзного рівня.
Друга Світова Війна зірвала роботу фабрики, в 1944 р після чергового бомбардування було повністю зруйновано приміщення.
1945 рік. Після перемоги над фашизмом фабрика була швидко відновлена, і знову з конвеєра стали сходити необхідні всій країні сільгоспмашини.
Як уже було згадано у тексті, завод «Voit» стає підприємством всесоюзного значення. Починається активний експорт у країни Варшавського договору. Варто відзначити, що техніка постійно відзначалася «знаком якості СРСР» - це вважалося високим стандартом.
1969 рік. Картоплезбиральний комбайн отримав золоту медаль на виставці в Лейпцигу. На рахунку конструкторського бюро підприємства сотні патентів і науково-технічних розробок.
1990 рік. В результаті відновлення незалежності Естонської республіки та зміни статусу заводу, підприємство стало відчувати певні труднощі, пов'язані у першу чергу з порушеннями економічних зв'язків між країнами, які раніше входили до складу СРСР, і країнами Варшавського договору. Також вплинули нові умови - ринкова економіка, вільні ціни.
Нове керівництво швидко адаптувалося до нових умов, провело диверсифікацію бізнесу і налаштувалося на більш вигідний, на той момент, західний ринок. Одним з основних, постійних замовників заводу стала фірма WEIMER під керівництвом Леннарта Кедерквіста Еріка. Після п'яти років успішної співпраці фірма Кедерквіста Weimer вирішила взяти в оренду весь завод, у тому числі конструкторсько-інженерне бюро.
1995 рік. Завод повністю перепрофільований під виготовлення лісозаготівельної техніки марок Форестер, НОКК, Веймер.
2013 рік. З ціллю збільшення асортименту продукції, що випускається, відкрито конструкторське бюро.
2014 рік. До нас у команду прийшли досвідчені маркетологи на чолі з Артемом Циганком - фахівці з просування продуктів і рішень компанії.
2015 рік. Відкрито виробниче представництво на території РФ, в м. Магнітогорськ, РФ - очолює Артем Циганок.
2016 рік. Підписано угоду про відкриття відокремленого представництва в Московській області, м Серпухов.
Теперішній час 2016 рік.
Новий власник заводу Юрій Пікк і виконавчий директор Ілля Агарєв, спираючись на багаторічний досвід і ділові зв'язки, розвивають відоме як на Заході, так і на Сході нашого континенту, підприємство.
Юрій Пікк поставив собі за мету:
«Високоякісна, доступна, сучасна техніка у кожне лісозаготівельне господарство Західної і Східної Європи!»
Централізована система управління виробництвом та продажами - кращий спосіб домогтися високої якості продукту і вартості, якій не буде конкуренції.
Ми володіємо новими техніками управління виробництвом і маркетингу, які використовують провідні світові машинобудівні концерни.
Наше конструкторське бюро і виробництво сертифіковані за передовим світовим стандартами.
Ми постійно обмінюємося досвідом і співпрацюємо з провідними університетами Естонії та Росії.
EESTI. ESTONIA. TARTU. Aruküla tee 9
Власник: Юрій Пікк.
Керівник: Ілля Агарєв.
Партнер на території РФ: Артем Циганок
